Мало в кого з жінок в Афганістані є собака. Собаку можуть вбити, тільки тому, що її господиня – жінка..
Сахба Баракзай, її родина і семимісячна хаскі Асеман щоп’ятниці ходили в гори неподалік від їхнього будинку на заході Афганістану. Але минулої п’ятниці прогулянка закінчилася трагедією – група чоловіків зустріла сім’ю і застрелила цуценя Сахби. Вони сказали, що жінка не може мати собаку.
Тепер вона боїться продовження цієї історії. Сахба припускає, що її переслідують через те, що вона навчає спорту афганських дівчаток.
“Ми не знаємо, яку мету вони переслідували. Але гадаємо, що це через її роботу, – розповіла Сетаеш, сестра Сахби. – Вона була першою жінкою, яка заснувала свій клуб. А такі речі у нас – табу”.
До загроз Сахба вже звикла. Вона 10 років навчає дітей карате у Гераті, третьому за величиною місті країни.
Також вона відкрила велосипедний клуб для підлітків і молодих жінок – у країні, де 20 років тому жінкам не дозволяли ні ходити до школи, ні працювати, ні навіть залишати будинок без супроводу чоловіка.
У Гераті, за словами Сетаеш, все ще діє неофіційна заборона на їзду на велосипеді для дівчаток. І чимало людей на появу дівчаток на велосипеді відреагували агресивно, однак сестра продовжувала займатися улюбленою справою.
Батьки, за словами Сетаеш, дуже непокоїлись через те, що її сестра наражала своє життя на небезпеку:
“Ми гуляли, у нас був пікнік, все було як завжди, – розповіла Сахба ВВС. – Ми робимо це щотижня”. Але до родини несподівано наблизився чоловік, зовні схожий на пастуха, і застрелив Асемана. З ним були інші чоловіки. Він вистрілив у цуценя чотири рази, а потім сказав, що Сахба, як жінка, не може мати собаку, і велів їй покласти мертву тварину на землю.
Родині довелося тікати. Хто були ці люди і чого вони домагалися, Сахба так і не дізналась. Звертатися до поліції, за її словами, було безглуздо. “Я знала, що це нічого не змінить. У нас люди гинуть десятками щодня, і нікого це не хвилює”, – сказала вона.
Після жорстокого вбивства собаки Сахба вирішила закрити свої спортивні клуби та виїхати до Ірану, де, як вона сподівається, її життя буде у безпеці.
За словами Сетаеш, її сестра дуже любила Асеман. А сама Сахба розповіла: “Того дня, коли я принесла Асеман додому, я почала шукати в мережі, скільки років може прожити собака. І зрозуміла, що собака живе 14 років або навіть більше. Я засмутилася, коли дізналась, що вона проживе зі мною лише 14 років. Але я і подумати не могла, що моя мила Асеман проживе зі мною лише сім місяців”.
Джерело: save-animals.info
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.